Сандра Мост ↓
«Жизнь Пи» как задача со многими вероятными
Ольга (анонімно) ↓
«Жизнь Пи» как задача со многими вероятными
Ніка (анонімно) ↓
«Урізька готика» Галини Пагутяк як спрага за іншим буттям
Калісто (анонімно) ↓
«Урізька готика» Галини Пагутяк як спрага за іншим буттям
Наталка Міняйло ↓
Ким має стати Георгій, коли поруч з'являється Євдокія
Олена (анонімно) ↓
Бути почутим як первинний поштовх автора
Денис (анонімно) ↓
Бути почутим як первинний поштовх автора
Сергій Буковський ↓
«Урізька готика» Галини Пагутяк як спрага за іншим буттям
роланд (анонімно) ↓
«Урізька готика» Галини Пагутяк як спрага за іншим буттям
Сергій Буковський ↓
«Урізька готика» Галини Пагутяк як спрага за іншим буттям
Слово «тютя» має два значення: «курча» і «безвільна, млява людина». Отже, на перший погляд може видатися, що «Тюті» – це роман про недосвідчених у життєвих справах людей зі слабкою хваткою. Та, коли придивитися, можна побачити, що сила попередніх поколінь була місцями набагато більшою, ніж сьогоднішнього. Де справжня сила, а де непідконтрольне розуму бажання досягти недосяжного?
Для читача, знайомого з творчістю Галини Пагутяк, новий роман «Урізька готика» не стане неочікуваним. Притаманний авторці магічний реалізм, західноукраїнське іншобічне буття, персонажі — люди та холоднокровні опирі. Письменниця у черговий раз виринає з глибини свого буття, аби подарувати його часточку тим, хто живе переважно інакшою, звичною, реальністю. Вона не боїться звинувачення у провінціалізмі, бо віднаходить у ньому занедбане, але чисте джерело.
Безумовно, Галина Пагутяк не вимагає рекомендацій та ознайомчого блоку. Власне, як і її роман «Слуга з Добромиля», виданий «Дулібами» у серії «Дежавю» (2006 рік), що позначений кількома вітчизняними нагородами. За жанром «Слуга» — історичний роман, написаний у струмі магічного реалізму.
«Ілюзія» — четвертий роман Тетяни Винокурової-Садиченко. Герої твору схильні мати особистий погляд на звичайні побутові речі та бажати власні бажання, навіть коли вони не зовсім те, «чого прагнуть усі». Тому синя риба щастя, яку намалював художник, схожий на будівельника (таке трапляється. Я вже не згадую актора Пореченкова…), видається головній героїні не зовсім зеленою, а фіолетовий захід Сонця не відштовхує своєю модерновістю. Постмодерновістю.
Варвара Жукова (згідно з офіційною версією — письменниця з Москви) не тільки сміливо звертається до історичного періоду початку та середини 20-х років минулого сторіччя, а ще й додає містичного присмаку тогочасним подіям. У сюжетну основу роману «Свідок» покладено біографічні уламки з життя поета, який до сьогодні є несправедливо маловідомою фігурою в українській літературі епохи Розстріляного Відродження — Володимира Свідзінського.
«Душа» — перший роман Ївги Веснич, за тематикою урбаністично-містичний, за обсягом невеликий. Авторка моделює можливе майбутнє Києва, доводячи до абсурду (на час написання твору ще ледь намічені) тенденції градобудівництва та місцевого впорядкування. Ліричну історію послідовниця Булгакова розгортає на тлі столичного армаґедону.
Літературна рецензія на дебютний роман Дениса Кожухова. Шлях до мрії, труднощі, любов, смерть, життя.
